пінакль
(фр. < лат. — загострений дах)
Невеличка башта або стовпчик із фіалом, що увінчували контрфорс, вімперг чи іншу частину пізньороманського або готичного храму. Багато прикрашувалась, але грала не тільки естетичну, а й конструктивну роль, оскільки своєю вагою посилювала контрфорс тощо.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пінакль — -я, ч. Декоративні вежки на контрфорсах або на ін. архітектурних частинах пізньо-романських і готичних церков. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пінакль — У ґотичній архітектурі стрілчаста кам'яна вежка, оздоблена т.зв. жабками і викінчена квіткою; увінчує контрфорси, вежі, портали. Універсальний словник-енциклопедія