пінакль

У ґотичній архітектурі стрілчаста кам'яна вежка, оздоблена т.зв. жабками і викінчена квіткою; увінчує контрфорси, вежі, портали. пінакль

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пінакль — -я, ч. Декоративні вежки на контрфорсах або на ін. архітектурних частинах пізньо-романських і готичних церков. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пінакль — (фр. < лат. — загострений дах) Невеличка башта або стовпчик із фіалом, що увінчували контрфорс, вімперг чи іншу частину пізньороманського або готичного храму. Багато прикрашувалась, але грала не тільки естетичну, а й конструктивну роль, оскільки своєю вагою посилювала контрфорс тощо. Архітектура і монументальне мистецтво