райдуга —
[райдуга] -гие, д. і м. -уз'і
Орфоепічний словник української мови
райдуга —
-и, ж. Те саме, що веселка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
райдуга —
хохл. (радуга) веселка
Словник чужослів Павло Штепа
райдуга —
РА́ЙДУГА, РА́ДУГА, и, ж. Те саме, що весе́лка. Заломлення сонячного світла у водяних краплях, що утворюються в атмосфері, супроводиться розкладанням його на кольорові промені; цим пояснюється утворення райдуги (з навч. літ.); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
райдуга —
РА́ЙДУГА, ВЕСЕ́ЛКА, ВЕСЕЛИЦЯ розм. Гомін грому над горою, — Райдуг сяйва над водою — гей, весна, весна!.. (П. Усенко); Веселка! Теплі дні весни. Зітхнули легко груди. В міста з великої війни прийшли й маленькі люди (М. Рудь); І поглянув Ной на небо.
Словник синонімів української мови
райдуга —
РА́ЙДУГА, рідше РА́ДУГА, и, ж. Те саме, що весе́лка. Заломлення сонячного світла у водяних краплях, що утворюються в атмосфері, супроводиться розкладанням його на кольорові промені; цим пояснюється утворення райдуги (Курс фізики, III, 1956, 322)...
Словник української мови в 11 томах
райдуга —
Райдуга, -ги ж. Радуга. Грин. III. 300. Райдуга воду бере на дощ. ХС. II. 88.
Словник української мови Грінченка