райдуга
РА́ЙДУГА, РА́ДУГА, и, ж.
Те саме, що весе́лка.
Заломлення сонячного світла у водяних краплях, що утворюються в атмосфері, супроводиться розкладанням його на кольорові промені; цим пояснюється утворення райдуги (з навч. літ.);
* Образно. Уже світлішає над гаєм, Дощем пахучим день промок. По воду райдуга спускає Кінці коромисла в ставок (М. Стельмах);
* У порівн. Роса спалахнула, мов райдуга та... (І. Нехода).
Словник української мови (СУМ-20)