ростверк

(нім.)

Верхня частина у вигляді решітки з великих колод або брусів, яка об'єднує пальові фундаменти, призначена для розміщення будівлі й досягнення однакового навантаження на палі.

Значення в інших словниках

1. ростверк — ро́стверк іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ростверк — -а, ч., спец. Нижня частина фундаменту споруди.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ростверк — РО́СТВЕРК, а, ч., спец. Нижня частина фундаменту споруди.  Словник української мови у 20 томах
4. ростверк — ро́стверк (нім. Rostwerk, від Rost – грати і Werk – будова) нижня частина фундаменту споруди, яка розподіляє навантаження на основу, зокрема на пальову.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. ростверк — РО́СТВЕРК, а, ч., спец. Нижня частина фундаменту споруди.  Словник української мови в 11 томах