ростверк

(нім.)

Верхня частина у вигляді решітки з великих колод або брусів, яка об'єднує пальові фундаменти, призначена для розміщення будівлі й досягнення однакового навантаження на палі.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ростверк — РО́СТВЕРК, а, ч., спец. Нижня частина фундаменту споруди. Словник української мови в 11 томах
  2. ростверк — ро́стверк (нім. Rostwerk, від Rost – грати і Werk – будова) нижня частина фундаменту споруди, яка розподіляє навантаження на основу, зокрема на пальову. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. ростверк — ро́стверк іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. ростверк — РО́СТВЕРК, а, ч., спец. Нижня частина фундаменту споруди. Словник української мови у 20 томах
  5. ростверк — -а, ч., спец. Нижня частина фундаменту споруди. Великий тлумачний словник сучасної мови