1. Орфографічний словник української мови

ростверк

ро́стверк

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ростверк — -а, ч., спец. Нижня частина фундаменту споруди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ростверк — РО́СТВЕРК, а, ч., спец. Нижня частина фундаменту споруди. Словник української мови у 20 томах
  3. ростверк — ро́стверк (нім. Rostwerk, від Rost – грати і Werk – будова) нижня частина фундаменту споруди, яка розподіляє навантаження на основу, зокрема на пальову. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. ростверк — РО́СТВЕРК, а, ч., спец. Нижня частина фундаменту споруди. Словник української мови в 11 томах
  5. ростверк — (нім.) Верхня частина у вигляді решітки з великих колод або брусів, яка об'єднує пальові фундаменти, призначена для розміщення будівлі й досягнення однакового навантаження на палі. Архітектура і монументальне мистецтво