ростверк

ро́стверк

(нім. Rostwerk, від Rost – грати і Werk – будова)

нижня частина фундаменту споруди, яка розподіляє навантаження на основу, зокрема на пальову.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ростверк — (нім.) Верхня частина у вигляді решітки з великих колод або брусів, яка об'єднує пальові фундаменти, призначена для розміщення будівлі й досягнення однакового навантаження на палі. Архітектура і монументальне мистецтво
  2. ростверк — РО́СТВЕРК, а, ч., спец. Нижня частина фундаменту споруди. Словник української мови в 11 томах
  3. ростверк — ро́стверк іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. ростверк — РО́СТВЕРК, а, ч., спец. Нижня частина фундаменту споруди. Словник української мови у 20 томах
  5. ростверк — -а, ч., спец. Нижня частина фундаменту споруди. Великий тлумачний словник сучасної мови