ростверк
ро́стверк
(нім. Rostwerk, від Rost – грати і Werk – будова)
нижня частина фундаменту споруди, яка розподіляє навантаження на основу, зокрема на пальову.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ростверк — ро́стверк іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ростверк — -а, ч., спец. Нижня частина фундаменту споруди. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ростверк — РО́СТВЕРК, а, ч., спец. Нижня частина фундаменту споруди. Словник української мови у 20 томах
- ростверк — РО́СТВЕРК, а, ч., спец. Нижня частина фундаменту споруди. Словник української мови в 11 томах
- ростверк — (нім.) Верхня частина у вигляді решітки з великих колод або брусів, яка об'єднує пальові фундаменти, призначена для розміщення будівлі й досягнення однакового навантаження на палі. Архітектура і монументальне мистецтво