ростверк —
ро́стверк іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
ростверк —
-а, ч., спец. Нижня частина фундаменту споруди.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ростверк —
ро́стверк (нім. Rostwerk, від Rost – грати і Werk – будова) нижня частина фундаменту споруди, яка розподіляє навантаження на основу, зокрема на пальову.
Словник іншомовних слів Мельничука
ростверк —
РО́СТВЕРК, а, ч., спец. Нижня частина фундаменту споруди.
Словник української мови в 11 томах
ростверк —
(нім.) Верхня частина у вигляді решітки з великих колод або брусів, яка об'єднує пальові фундаменти, призначена для розміщення будівлі й досягнення однакового навантаження на палі.
Архітектура і монументальне мистецтво