стилобат

(грец. — твердо стояти)

1. Верхня поверхня східчастого цоколя будівлі, стереобата.

2. Кам'яні плити, на які спираються колони портика, галереї, птерону.

Значення в інших словниках

1. стилобат — стилоба́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. стилобат — СТИЛОБА́Т, у, ч., архт. Верхня частина східчастого цоколю будинку, постаменту, скульптури і т. ін. П'єдестал [пам'ятника С. Гулаку-Артемовському] встановлено на стилобаті з полірованого граніту (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. стилобат — -у, ч. 1》 архіт. Верхня частина східчастого цоколю будинку, постаменту, скульптури і т. ін. 2》 Друга назва галеніту – кам'яної солі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стилобат — стилоба́т (грец. στυλοβάτης) 1. У давньогрецькій архітектурі – підніжжя колонади, верхня частина стереобата. 2. В сучасному розумінні – те саме, що й стереобат.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. стилобат — У стародавніх грец. і рим. храмах цоколь, що становить основу колонади.  Універсальний словник-енциклопедія
6. стилобат — СТИЛОБА́Т, у, ч., архт. Верхня частина східчастого цоколю будинку, постаменту, скульптури і т. ін. П’єдестал [пам’ятника С. Гулаку-Артемовському] встановлено на стилобаті з полірованого граніту (Наука і культура.., 1972, 278).  Словник української мови в 11 томах