стяжка —
(смуга тканини у вигляді прикраси) стьожка, діал. бинда.
Словник синонімів Полюги
стяжка —
стя́жка 1 іменник жіночого роду смуга * Але: дві, три, чотири стя́жки стя́жка 2 іменник жіночого роду зчеплення * Але: дві, три, чотири стя́жки
Орфографічний словник української мови
стяжка —
СТЯ́ЖКА¹, и, ж. 1. Те саме, що сму́га 1. Вечірнє сонце, сідаючи за хмари, кинуло червону стяжку крізь мутну шибку (Панас Мирний); Почерез вилом в мурах бачиться блакить неба, срібна стяжка ріки, далекий .. краєвид (Уляна Кравченко).
Словник української мови у 20 томах
стяжка —
I -и, ж. 1》 Те саме, що смуга 1). 2》 Вузька смужка тканини, що використовується як прикраса або для оздоблення чого-небудь; стрічка. II -и, ж., спец. 1》 Дія за знач. стягти, стягнути, стягати 1). 2》 Те, чим стягають, з'єднують, скріплюють що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
стяжка —
СМУ́ГА (видовжена, обмежена частина якоїсь поверхні, простору, яка виділяється своїм виглядом, кольором і т. ін., довга риска, лінія), ПА́СМУГА, ПЕРЕ́СМУГА рідше, ПА́СМО, СМУ́ЖКА, СТЯ́ЖКА, СТЬО́ЖКА, ПОПРУ́ГА, ПО́ЯС, ПОЯСО́К, СТЯГА́ розм., ПАС розм.
Словник синонімів української мови
стяжка —
СТЯ́ЖКА¹, и, ж. 1. Те саме, що сму́га 1. Вечірнє сонце, сідаючи за хмари, кинуло червону стяжку крізь мутну шибку (Мирний, І, 1949, 248); Почерез вилом в мурах бачиться блакить неба, срібна стяжка ріки, далекий.. краєвид (У. Кравч., Вибр., 1958, 301).
Словник української мови в 11 томах
стяжка —
Стяжка, -ки ж. 1) ум. отъ стяга. 2) = стьожка. Гол. Од. 77. ум. стяжечка.
Словник української мови Грінченка