стяжка
СТЯ́ЖКА¹, и, ж.
1. Те саме, що сму́га 1.
Вечірнє сонце, сідаючи за хмари, кинуло червону стяжку крізь мутну шибку (Панас Мирний);
Почерез вилом в мурах бачиться блакить неба, срібна стяжка ріки, далекий .. краєвид (Уляна Кравченко).
2. Вузька смужка тканини, що використовується як прикраса або для оздоблення чого-небудь; стрічка.
Дівчата сідали кружка; перед усякою стояла кужілка з визолоченим шумихою вершком, прядиво прив'язували червоною стяжкою (П. Куліш);
Вплести стяжку коневі до гриви;
* У порівн. Від мене до тебе – стелиться ясна дорога. Як срібна стяжка (О. Кобилянська).
СТЯ́ЖКА², и, ж., спец.
1. Дія за знач. стягти́, стягну́ти, стяга́ти 1.
2. Те, чим стягають, з'єднують, скріплюють що-небудь.
Набір [меблів] складається з 18 типів щитів, виготовлених зі стяжками .. для зчеплення (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)