сіни

Розташоване між житловими кімнатами вхідне приміщення, яке зв'язано з тамбуром, ґанком або сходами.

Значення в інших словниках

1. сіни — Сі́ни: — передпокій, ґанок [52]  Словник з творів Івана Франка
2. сіни — сі́ни множинний іменник  Орфографічний словник української мови
3. сіни — див. притвор  Словник церковно-обрядової термінології
4. сіни — -ней, мн. Нежила частина селянських хат і невеликих міських будинків, яка з'єднує жиле приміщення з ґанком, рундуком або ділить будинок, хату на дві половини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сіни — СІ́НИ, не́й, мн. Нежила частина селянських хат і невеликих міських будинків, яка з'єднує жиле приміщення з ґанком, рундуком або ділить хату, будинок на дві половини. Ми ввійшли в сіни.  Словник української мови у 20 томах
6. сіни — Сі́ни, сіне́й, сі́ням, сі́ньми  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. сіни — СІ́НИ, не́й, мн. Нежила частина селянських хат і невеликих міських будинків, яка з’єднує жиле приміщення з ганком, рундуком або ділить хату, будинок на дві половини. Ми ввійшли в сіни.  Словник української мови в 11 томах
8. сіни — Сі́ни, -ней ж. Сѣни. Коло сіней, коло хати ходить голуб сивий-волохатий. Мет. 10. ум. сі́нці, сі́нечки.  Словник української мови Грінченка