сіни —
Сі́ни: — передпокій, ґанок [52]
Словник з творів Івана Франка
сіни —
сі́ни множинний іменник
Орфографічний словник української мови
сіни —
див. притвор
Словник церковно-обрядової термінології
сіни —
-ней, мн. Нежила частина селянських хат і невеликих міських будинків, яка з'єднує жиле приміщення з ґанком, рундуком або ділить будинок, хату на дві половини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сіни —
СІ́НИ, не́й, мн. Нежила частина селянських хат і невеликих міських будинків, яка з'єднує жиле приміщення з ґанком, рундуком або ділить хату, будинок на дві половини. Ми ввійшли в сіни.
Словник української мови у 20 томах
сіни —
СІ́НИ, не́й, мн. Нежила частина селянських хат і невеликих міських будинків, яка з’єднує жиле приміщення з ганком, рундуком або ділить хату, будинок на дві половини. Ми ввійшли в сіни.
Словник української мови в 11 томах
сіни —
Розташоване між житловими кімнатами вхідне приміщення, яке зв'язано з тамбуром, ґанком або сходами.
Архітектура і монументальне мистецтво
сіни —
Сі́ни, -ней ж. Сѣни. Коло сіней, коло хати ходить голуб сивий-волохатий. Мет. 10. ум. сі́нці, сі́нечки.
Словник української мови Грінченка