тетраконх

(грец. — чотири раковини)

Споруда з чотирма півкруглими об'ємами, перекритими конхами, навколо центрального ядра, яке звичайно отримувало в плані прямокутну форму і виділялось наметом або куполом (порівн. квадрифолій).

Значення в інших словниках

1. тетраконх — -а, ч. У середньовічних Грузії, Вірменії та ін. – тип центричного храму з 4-пелюстковим планом.  Великий тлумачний словник сучасної мови