тетраконх

тетрако́нх

-а, ч.

У середньовічних Грузії, Вірменії та ін. – тип центричного храму з 4-пелюстковим планом.

Значення в інших словниках

1. тетраконх — (грец. — чотири раковини) Споруда з чотирма півкруглими об'ємами, перекритими конхами, навколо центрального ядра, яке звичайно отримувало в плані прямокутну форму і виділялось наметом або куполом (порівн. квадрифолій).  Архітектура і монументальне мистецтво