шифер
(нім. — кам'яний осколок)
1. Рожевий, сірий, червоний чи чорний сланець, що вживався у давньоруських будівлях для підлоги, різьблених парапетів, облицювання стін або у вигляді тонких пластин при виготовленні покрівлі.
2. Пресовані тонкі плити з азбесту і цементу, які застосовуються як покрівельний матеріал.
Архітектура і монументальне мистецтво