академік
Акаде́мік, акаде́мик. Студент університету, академії. І є у нас тих всяких функций і функцийок, а що гірше зривків і зарібочків на народній шкірі досить богато: у нас не вагаєсь навіть один роздрапувач в спілці з яким “триособовим” чи тристільцевим другим роздрапувачем урвати бідному академікови для свого сина диюрну або перехапнути ґімназияльному студентови стипендию (Б., 1899, 20, 1); Генрик Сєнкевіч назвав у своїй, оголошеній в Zeit-i, відповіди Бєрнзонови голодівку львівских академіків — шопкою, зааранжованою з біфштиками і вином. Щоб сій підлій видумці дати належну відправу, радить звісний поет і член голодуючої громади Петро Карманьский оскаржити Сєнкевіча о обиду (Б., 1907, 58, 3); Ще в тім часі, коли “Союз“ вже як так стояв на ногах (1900 р.), Гімназисти устами свого речника заявили на своїх зборах в притомности кількох академиків, що вони "сьвідомі Українці, але лагодять ся не до “Союза ”. Се була одна з причин, що засновано “Молоду Україну” (Сімович, 1908, 515)
// пол. akademik — 1) студент університету, академії, 2) академік.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.