академік
АКАДЕ́МІК, а, ч.
1. Член академії наук.
Опріч Горького.., є тут ще інші російські літератори — Бунін (академік, цебто член академії), дуже гарний поет і белетрист, та інші (Коцюб., III, 1956, 406);
Серед академіків і членів-кореспондентів АН УРСР багато робітників і селян, активних учасників громадянської і Великої Вітчизняної воєн (Наука.., 12, 1957, 9);
// Звання вченого, художника, скульптора і т. ін., обраного членом відповідної академії.
2. зах., заст. Студент університету.
— Для мене нема в тім нічого лякаючого бачити, як хтось вправлясться в спорті, котрим я, будучи ще академіком, займався досхочу (Коб., III, 1956, 238).
Словник української мови (СУМ-11)