буяти
Буя́ти. Ширяти, літати.
● Буяти по облоках — перен. ширяти (буяти) понад хмарами, жити відірвано від реальності. Так само діє ся у нас і в політичнім житю. І тут нераді ми держати ся землі, а радше буяємо по облоках. Ми не зважаємо на розум, у нас більше рішає серце, а властиво пристрасть (Б., 1895, 8, 1)
// пол. bujać w obłokach — ширяти (буяти) понад хмарами.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.