Значення в інших словниках
-
буяти —
(гарно, буйно рости, найчастіше про рослини) пишатися, розкошувати, р. буяніти; (про сильний рух, думки) нестися, (в повітрі) ширяти, кружляти, вирувати, (на хвилях води) нестися.
Словник синонімів Полюги
-
буяти —
буя́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
буяти —
Буя́ти. Ширяти, літати. ● Буяти по облоках — перен. ширяти (буяти) понад хмарами, жити відірвано від реальності. Так само діє ся у нас і в політичнім житю. І тут нераді ми держати ся землі, а радше буяємо по облоках.
Українська літературна мова на Буковині
-
буяти —
(- весну) цвісти, процвітати, буйно пишатися; (- життя) бити джерелом, бити через край; (- траву) рости, розростатися; (- плоди) рясніти; (- море) БУРХАТИ, кипіти, поет. грати; (думкою) літати, ширяти.
Словник синонімів Караванського
-
буяти —
-яє, недок. 1》 Виявлятися на повну силу, бути в розквіті. 2》 Пишно, розкішно рости, розростатися. 3》 перен. Бути неспокійним; вирувати, бушувати. 4》 Вільно носитися, літати; ширяти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
буяти —
БУЯ́ТИ, я́є, недок. 1. Виявлятися на повну силу, найповніше, інтенсивно. Навколо буяло кохання сестри і заливало його, як море (В. Підмогильний); В горах пишно буяла весна (Я. Качура); Там наша молодість буяє На перелогах і ланах (Л.
Словник української мови у 20 томах
-
буяти —
бу́яти (ба́яти) брехати; розповідати неправдиві історії, небилиці (ст)|| = баєр засувати ◊ бу́яти слоня в кара́фці → буяти
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
буяти —
БУШУВА́ТИ (про стихійні явища — діяти, виявлятися дуже бурхливо, з великою руйнівною силою), БУРХА́ТИ, ВИРУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИСЯ, БУЯ́ТИ рідше, БІСИ́ТИСЯ підсил., БІСНУВА́ТИСЯ підсил., ЛЮТУВА́ТИ підсил., ЛЮТУВА́ТИСЯ підсил. розм.
Словник синонімів української мови
-
буяти —
Буя́ти, буя́ю, буя́єш; буя́й, буя́йте
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
буяти —
БУЯ́ТИ, я́є, недок. 1. Виявлятися на повну силу, бути в розквіті. В горах пишно буяла весна (Кач., І, 1958, 518); Там наша молодість буяє На перелогах і ланах (Дмит., Вітчизна, 1948, 131). 2. Пишно, розкішно рости, розростатися.
Словник української мови в 11 томах
-
буяти —
Буяти, -яю, -єш гл. 1) Роскошно расти. Така бузина скрізь як ліс, ніхто туди не ходить, — та буяє так, що продертись трудно. Драг. 81. Поле в них буяє подяками. К. МБ. XI. 152. Гіллястий ясокір буяє. МВ. ІІ. 174. 2) Буйствовать, бушевать.
Словник української мови Грінченка