верства
Верства́.
1. Шар (речовини, що вкриває поверхню). На полях верства снігу доходить до грубини чотирох метрів (Б., 1895, 5, 4); Рівнини покриті були грубою верствою піску (Б., 1907, 87, 2); В р. 1891. зробив Lippmann в Парижі скляні плити з емульзиї бромаку срібла і поволік їх верствою ртути, через що повстала зеркальна площа (Б., 1907, 60, 2); Знаємо, що нова народна штука Мидловского “Наші поселенці” вже через півроку чекає на оцінку пп. референтів театральних щодо кваліфікації на сцену, а манускрипт вже, певно, покрила груба верства пороху, а шкода, бо штука добра (Б., 1899, 6, 3).
2. Соціальна група. Найважнійшими моментами сего проекту є: засади примусового вивласненя і засада утвореня верстви державних чиншівників-хліборобів (Б., 1907, 62, 2)
// порівн. пол. warstwa — 1) шар, 2) верства, соціальна група; укр. верства2 — 1) шар (напр., верства листя, верства пороху, верства води — ілюстр. контексти з творів І. Франка, В. Стефаника, М. Коцюбинського), 2) частина суспільного класу, соціальна група; верства3, заст., діал. — вік, вікова група (ілюстр. контекст зі Сл. Гр.) (СУМ, І, 331-332).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.