1. Українська літературна мова на Буковині

верства

Верства́.

1. Шар (речовини, що вкриває поверхню). На полях верства снігу доходить до грубини чотирох метрів (Б., 1895, 5, 4); Рівнини покриті були грубою верствою піску (Б., 1907, 87, 2); В р. 1891. зробив Lippmann в Парижі скляні плити з емульзиї бромаку срібла і поволік їх верствою ртути, через що повстала зеркальна площа (Б., 1907, 60, 2); Знаємо, що нова народна штука Мидловского “Наші поселенці” вже через півроку чекає на оцінку пп. референтів театральних щодо кваліфікації на сцену, а манускрипт вже, певно, покрила груба верства пороху, а шкода, бо штука добра (Б., 1899, 6, 3).

2. Соціальна група. Найважнійшими моментами сего проекту є: засади примусового вивласненя і засада утвореня верстви державних чиншівників-хліборобів (Б., 1907, 62, 2)

// порівн. пол. warstwa — 1) шар, 2) верства, соціальна група; укр. верства2 — 1) шар (напр., верства листя, верства пороху, верства води — ілюстр. контексти з творів І. Франка, В. Стефаника, М. Коцюбинського), 2) частина суспільного класу, соціальна група; верства3, заст., діал. — вік, вікова група (ілюстр. контекст зі Сл. Гр.) (СУМ, І, 331-332).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верства — верства́ 1 іменник жіночого роду міра довжини * Але: дві, три, чотири верстви́ іст. верства́ 2 іменник жіночого роду горизонтально розміщена маса чого-небудь, що стикається з поверхнею іншої маси; шар; соціальна група, соціальний стан * Але: дві, три... Орфографічний словник української мови
  2. верства — (порохів) шар, пласт; (суспільна) прошарок, група, кляса, клас, стан. Словник синонімів Караванського
  3. верства — I -и, ж. (мн. верстви, верстов). 1》 Давня назва східнослов'янської міри великих віддалей, що становила 1,06 км і вживалася до запровадження метричної системи. 2》 Верствовий стовп (див. верствовий I). 3》 перен. Про дуже високу людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. верства — ВЕРСТВА́¹, и́, ж.; мн. ве́рстви, версто́в. 1. Давня східнослов'янська міра великих відстаней, що становила 1,06 км і використовувалася до запровадження метричної системи. До волості було добрих вісім верстов (М. Словник української мови у 20 томах
  5. верства — верства́ келебердя́нська (пиря́тинська, чугу́ївська, мальо́вана і т. ін.), жарт. або несхв. Дуже висока на зріст людина. — Ану, прилізь! — Турн одвічає, — Келебердянськая верства! (І. Фразеологічний словник української мови
  6. верства — ВЕ́ЛЕТЕНЬ (людина або істота, що виділяється серед інших дуже великим зростом), ВЕ́ЛЕТ, БОГАТИ́Р, ГІГА́НТ підсил., КОЛО́С підсил., ВЕРСТВА́ (ВЕРСТА́), ДИ́ЛДА фам.; ОДОРО́БЛО розм., ОДОРО́БАЛО розм. (перев. про високу незграбну людину). Всі.. Словник синонімів української мови
  7. верства — Верства́, -ви́; ве́рстви, верст (міра) і верств (в громадянстві), ве́рствам, -ствами, в -ствах Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. верства — ВЕРСТВА́¹, и́, ж. (мн. ве́рстви, версто́в). 1. Давня назва східнослов’янської міри великих віддалей, що становила 1,06 км і вживалася до запровадження метричної системи. До волості було добрих вісім верстов (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. верства — Верства, -ви ж. 1) Верста. Прибігають до царевого дому.... верстов за п'ять. Рудч. Ск. І. 105. У доброго коня не довгі верстви. Ном. № 11385. 2) Верстовой столбъ. З Береслава до Перекопу все мальовані верстви. Рудч. Чп. 155. Словник української мови Грінченка