взорець
Взоре́ць. Приклад, зразок. Примір і взорець має на людий найбільшу силу, і доконечне постарати ся, аби взірці у всім були людям перед очима (Б., 1895, 19, 2); Тут подаємо взорець такого регуляміна, або приписів, яких повинна старшина тримати ся в своїм урядованю (См.-Стоцький, Порадник, 34)
// порівн. пол. wzór -1) приклад, зразок, взірець, модель, 2) малюнок.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.