випосажити
Ви́посажити. Наділити чимось Наш нарід вислав тепер свій цвіт інтелігентних людий у боротьбу за свою утрачену правду; за своє добре, за свій народний інтерес [...]. Він випосажив їх великим довір'єм в їх добру волю і здібність (Б., 1907, 71, 1)
// пол. wyposażać — 1) давати придане, виділяти частину майна, наділяти; 2) постачати, обладнати, устаткувати.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.