виправа
Випра́ва. Убрання, стрій. [Пральня] також приймає портієри, білє на крохмалене всілякого сорт а, мужеску гардеробу з вовни, шевйоту, піки, далі виправи весільні (Б., 1899, 35, рекл.); Новости в хусточках до носа, постели, як також в комплєтних виправах слюбних, фіранках тканих і коронкових, сторах, диванах, стелівках (Б., 1905, рекл.)
// порівн. пол. wyprawa — 1) похід, 2) вичинка (шкіри).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.