виснувати
Ви́снувати, висно́вувати. Логічно вивести. Ті присуди, із котрих висновуємо новий присуд, звемо засновними присудами, або просто засновками (преміссами), а виснуваний присуд вислідом або конклюзиєю (Канюк, 1911, 30)
// пол. wysnuć, wysnuwać — 1) виснувати, витягнути (нитку), 2) логічно вивести, зробити висновок.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.