Значення в інших словниках
-
виснувати —
Ви́снувати, висно́вувати. Логічно вивести. Ті присуди, із котрих висновуємо новий присуд, звемо засновними присудами, або просто засновками (преміссами), а виснуваний присуд вислідом або конклюзиєю (Канюк, 1911, 30) // пол.
Українська літературна мова на Буковині
-
виснувати —
див. виснувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
виснувати —
ВИ́СНУВАТИ див. висно́вувати.
Словник української мови у 20 томах
-
виснувати —
УЗАГА́ЛЬНЮВАТИ (поєднуючи спільні характерні риси, виводити щось загальне), ТИПІЗУВА́ТИ, ОБ'ЄКТИВУВА́ТИ, ПІДСУМО́ВУВАТИ, ВИСНО́ВУВАТИ. — Док.: узага́льнити, типізува́ти, підсумува́ти, ви́снувати.
Словник синонімів української мови
-
виснувати —
ВИ́СНУВАТИ див. висно́вувати.
Словник української мови в 11 томах
-
виснувати —
Ви́снувати, -ную, -єш гл. 1) Израсходовать на основу (нитки). 2) Сосновать.
Словник української мови Грінченка