витичений
Ви́тичений. Намічений, накреслений. Наші люди не ходили би напомацки, але мали би вже витичену дорогу (Б., 1895, 2, 2); Предсідатель[...] спімнув в загальних зарисах поступ в розвою товариства, не оминаючи і перепони, які стояли в дорозірозростови єго житя, і висловив надію, що сильна віра в слушність справи, задля якої основане товариство, доведуть до осягненя витиченої ціли (Звідомл., 1914, 22)
// пол. wytyczyć, wytyczać — 1) провісити, 2) намітити, накреслити, позначити.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.