Українська літературна мова на Буковині

властителька

Власти́телька. Власниця. Одна властителька малої реальности в Тернополи, хотячи прибільшити собі доходу задумала займати ся сватанєм за гроші (Б., 1895, 23, 3)

// порівн. пол. właściciel — власник.

Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.

Значення в інших словниках

  1. властителька — власти́телька іменник жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
  2. властителька — -и. Жін. до властитель.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. властителька — ВЛАСТИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст. Жін. до власти́тель. У староєгипетській повісті про двох братів запах волосся молодої жінки, котрого жмуток ухопив Ніл і заніс до царської пральні, передається одежі фараоновій і розбуджує у фараона непобориме бажання...  Словник української мови у 20 томах
  4. властителька — Власти́телька, -льки, -льці; -тельки, -тельок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. властителька — ВЛАСТИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст. Жін. до власти́тель. Цієї осені звернувся до властительки [дому] переїжджий якийсь добродій (Коб., III, 1956, 343).  Словник української мови в 11 томах