Значення в інших словниках
-
властителька —
власти́телька іменник жіночого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
властителька —
Власти́телька. Власниця. Одна властителька малої реальности в Тернополи, хотячи прибільшити собі доходу задумала займати ся сватанєм за гроші (Б., 1895, 23, 3) // порівн. пол. właściciel — власник.
Українська літературна мова на Буковині
-
властителька —
ВЛАСТИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст. Жін. до власти́тель. У староєгипетській повісті про двох братів запах волосся молодої жінки, котрого жмуток ухопив Ніл і заніс до царської пральні, передається одежі фараоновій і розбуджує у фараона непобориме бажання...
Словник української мови у 20 томах
-
властителька —
Власти́телька, -льки, -льці; -тельки, -тельок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
властителька —
ВЛАСТИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст. Жін. до власти́тель. Цієї осені звернувся до властительки [дому] переїжджий якийсь добродій (Коб., III, 1956, 343).
Словник української мови в 11 томах