властителька
ВЛАСТИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст.
Жін. до власти́тель.
У староєгипетській повісті про двох братів запах волосся молодої жінки, котрого жмуток ухопив Ніл і заніс до царської пральні, передається одежі фараоновій і розбуджує у фараона непобориме бажання – знайти властительку сього пахучого волосся (І. Франко);
Цієї осені звернувся до властительки [дому] переїжджий якийсь добродій (О. Кобилянська);
Видно, властителька не дуже то добре хазяйнує i зайвого гроша на обнову палати не має (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)