властителька
власти́телька
-и.
Жін. до властитель.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- властителька — власти́телька іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- властителька — Власти́телька. Власниця. Одна властителька малої реальности в Тернополи, хотячи прибільшити собі доходу задумала займати ся сватанєм за гроші (Б., 1895, 23, 3) // порівн. пол. właściciel — власник. Українська літературна мова на Буковині
- властителька — ВЛАСТИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст. Жін. до власти́тель. У староєгипетській повісті про двох братів запах волосся молодої жінки, котрого жмуток ухопив Ніл і заніс до царської пральні, передається одежі фараоновій і розбуджує у фараона непобориме бажання... Словник української мови у 20 томах
- властителька — Власти́телька, -льки, -льці; -тельки, -тельок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- властителька — ВЛАСТИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст. Жін. до власти́тель. Цієї осені звернувся до властительки [дому] переїжджий якийсь добродій (Коб., III, 1956, 343). Словник української мови в 11 томах