1. Великий тлумачний словник сучасної мови

властолюбець

властолю́бець

-бця, ч.

Властолюбна людина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. властолюбець — властолю́бець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. властолюбець — ВЛАСТОЛЮ́БЕЦЬ, бця, книжн. Владолюбець. З'являються вони [герої гуморесок Тиндале й Пекале] всюди несподівано, змагаються мiж собою дотепами, перемагають смiхом гордовитого бояра, попа, властолюбця (І. Словник української мови у 20 томах