1. Орфографічний словник української мови

властолюбець

властолю́бець

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. властолюбець — -бця, ч. Властолюбна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. властолюбець — ВЛАСТОЛЮ́БЕЦЬ, бця, книжн. Владолюбець. З'являються вони [герої гуморесок Тиндале й Пекале] всюди несподівано, змагаються мiж собою дотепами, перемагають смiхом гордовитого бояра, попа, властолюбця (І. Словник української мови у 20 томах