воздух
Во́здух. Повітря. Діти і жінки терплять від тої зміни воздуха і наглої вогкости (Б., 1895, 18, 4); У долині воно трохи інакше. Там воздух, бачиться, повен запаху айстрів, і на всьому лежить легкий сум (Коб., Природа, 10);
● Моцно в воздусі — на піднесенні. Щодо “Бук[овини] ”, то правда, що вона тепер моцно в воздусі, але єсли б була і друга часопись, не було б зле (Коб., Листи, 45, 334)
// порівн. пол. powietrze — повітря; рос. воздух — повітря.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.