вуйко
Ву́йко. Дядько, родич по материнській лінії. Панок з Волині, котрий, приїхавши на Буковину в село Н. в дрібних спадкових справах, пізнав ся там з одним з Цилевих вуйків, а від сего дістав ся на кватиру студента (Галіп, 36)
// пол. wuj — дядько (брат матері), wujenka, wujna — дядина (дружина материного брата), бук. діал. — вуйко — 1) дядько, 2) селюк, вуйна — 1) тітка, 2) баба, селючка.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.