відвічальний
Відвіча́льний. Відповідальний. Та впосеред тих мрій 19-літньої дівчини — впало мені нараз на думку — що професор, одержавши таке письмо, “зробить відвічальним” за його зміст мого брата Юліяна, вийде скандал і той не зможе кінчати свої студії (Коб., Автобіографія, 59)
// порівн. рос. ответственный — відповідальний; пол. odpowiedzialny — відповідальний.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.