відміна
Відмі́на. Вид, різновид. Як хочемо мати ліпші відміни ростин, то не можна спровадити новий ґатунок з чужого краю, але треба таки в своїм краю, на своїй землі витворити нові Гатунки. [...] Дуже часто лучає ся, що управлюване збіже є мішаниною ріжних відмін, приміром пшениця гола помішана з вусатою, ячмінь двогранний з чотиро- або шестигранним. Вибираючи колосє, треба вибирати одну лиш відміну, таку, яку хотів би в себе розвести (Товариш, 1908, 249)
// пол. odmiana — 1) зміна, 2) різновид.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.