віднесений
Відне́сений. Дієприкм. від віднести. Вражінє, віднесене з попису, було несподівано вдоволяюче (Е́., 1907, 70, 3)
// пол. odnieść — 1) віднести, 2) домогтися, дістати, odnieść wrażenie — отримати, дістати враження.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.