віднесений —
відне́сений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
віднесений —
Відне́сений. Дієприкм. від віднести. Вражінє, віднесене з попису, було несподівано вдоволяюче (Е́., 1907, 70, 3) // пол. odnieść — 1) віднести, 2) домогтися, дістати, odnieść wrażenie — отримати, дістати враження.
Українська літературна мова на Буковині
віднесений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до віднести. || віднесено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
віднесений —
ВІДНЕ́СЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до віднести́. Віднесений до свого шовкового намету, султан незабаром сконав (П. Загребельний); Полум'я, однесене вітрами, хилиться у сторону Дніпра (Л.
Словник української мови у 20 томах
віднесений —
Відне́сений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
віднесений —
ВІДНЕ́СЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до віднести́.
Словник української мови в 11 томах