віднесений

відне́сений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до віднести.

|| віднесено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. віднесений — відне́сений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. віднесений — Відне́сений. Дієприкм. від віднести. Вражінє, віднесене з попису, було несподівано вдоволяюче (Е́., 1907, 70, 3) // пол. odnieść — 1) віднести, 2) домогтися, дістати, odnieść wrażenie — отримати, дістати враження.  Українська літературна мова на Буковині
3. віднесений — [в'іднесеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. віднесений — ВІДНЕ́СЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до віднести́. Віднесений до свого шовкового намету, султан незабаром сконав (П. Загребельний); Полум'я, однесене вітрами, хилиться у сторону Дніпра (Л.  Словник української мови у 20 томах
5. віднесений — Відне́сений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. віднесений — ВІДНЕ́СЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до віднести́.  Словник української мови в 11 томах