дефінітивний
Дефініти́вний. Остаточний. Палата приняла буджетову провізорию без дальшої дебати. В специяльній дебаті полагоджено буджетову справу і в третім читаню. Першою точкою вівторкового засіданя є дефінітивний вибір президиї! (Б., 1907, 80, 1)
// пол. definitywny — остаточний.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.