Значення в інших словниках
-
дефінітивний —
Дефініти́вний: — визначений, означений [51] — остаточно встановлений [XIX] Не ставлячи дефінітивного рішення щодо відписання суми завдатків, дотепер плачених скарбом державним...
Словник з творів Івана Франка
-
дефінітивний —
Дефініти́вний. Остаточний. Палата приняла буджетову провізорию без дальшої дебати. В специяльній дебаті полагоджено буджетову справу і в третім читаню. Першою точкою вівторкового засіданя є дефінітивний вибір президиї! (Б., 1907, 80, 1) // пол. definitywny — остаточний.
Українська літературна мова на Буковині
-
дефінітивний —
-а, -е. Остаточно установлений; визначений.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дефінітивний —
Остаточний, конечний, кінцевий, визначальний, неухильний, див. категорично, рішуче
Словник чужослів Павло Штепа
-
дефінітивний —
ДЕФІНІТИ́ВНИЙ, а, е, книжн. Остаточно установлений; визначений.
Словник української мови в 11 томах