дотикати
Дотика́ти. Стосуватися (чого?), бути пов’язаним (з чим?). Тому, що кождий, молодий чи старий, мусить знати близше те окруженє, серед якого виростає, а в першій мірі свій край і нарід, його минувшину, теперішнє положене і потреби, повинна кружкова бібліотека містити доконче гарний і великий вибір тих праць і видань, що дотикають, обговорюють або розсліджують повисші справи (Кузеля, 1910, 6)
// пол. dotykać — 1) торкатися (кого?, чого?), доторкатися (до кого?, до чого?), 2) перен. стосуватися (кого?, чого?).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.