жертва
Же́ртва. Пожертва, матеріальна допомога, внесок. Але де треба самому причинити ся хоч би маленькою жертвою для народної справи, там їх нема (Б., 1895, 13, 4); Кілько такі „мужики“ дали жертв на „Народний Дім“ або на руску бурсу? Нічого не дали; они вміють тілько горлати, обкидати щирих патріотів болотом, жадати сего й того (Б., 1895, 13, 4); Комітет, зав’язаний для збираня жертв, зібрав доси 32 000 зр[иньских]; Якраз з тих сіл, де ділають душпастирі-Українці, немаучеників в середних школах і не напливають ніякі жертви на добродійні ціли, як на бурси, захоронки, “Україньску школу“ і ин. (Звідомл., 1914, 55)
// порівн. пол. ofiara — жертва, пожертва.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.