Значення в інших словниках
-
жертва —
(внесок на користь чогось) пожертвування, пожертва, заст. подаяння, (для заснування чогось) фундація.
Словник синонімів Полюги
-
жертва —
Же́ртва. Пожертва, матеріальна допомога, внесок. Але де треба самому причинити ся хоч би маленькою жертвою для народної справи, там їх нема (Б., 1895, 13, 4); Кілько такі „мужики“ дали жертв на „Народний Дім“ або на руску бурсу?...
Українська літературна мова на Буковині
-
жертва —
Офіра; (непосильна) остання сорочка; (богам) дар, принос, приносини; (на пам'ятник) пожертва, пожертвування; (аварії) потерпілий, (злочину — ще) покривджений; П. самопосвята, самопожертва.
Словник синонімів Караванського
-
жертва —
-и, ж. 1》 За релігійними обрядами деяких народів – предмет або жива істота, яких приносили в дар богам. 2》 Добровільний внесок у вигляді грошей або яких-небудь предметів на користь когось, чогось; пожертвування.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
жертва —
Найстаріший і найпоширеніший, поруч з молитвою, акт релігійного культу, що полягає у складенні божеству дарів з метою подяки, вибачення; гол. виконавцем ж. є жрець.
Універсальний словник-енциклопедія
-
жертва —
ЖЕ́РТВА (про релігійний обряд — предмет або жива істота, що приноситься як дар богам), ОФІ́РА рідше. (Гелен:) Жриця мусить вміти в потребі всяку жертву заколоти рукою власною (Леся Українка); Кращих ягнят із хліва я на офіру віддам (М. Зеров).
Словник синонімів української мови
-
жертва —
ЖЕ́РТВА, и, ж. 1. За релігійними обрядами деяких народів — предмет або жива істота, яких приносили як дар богам. [Гелен:] Жриця мусить вміти в потребі всяку жертву заколоти рукою власною (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
жертва —
Жертва, -ви ж. Жертва. Звелів з бичні волів пригнати, цапів з вівцями готувати — Плутону в жертву принести. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка