забороло
Заборо́ло, перен. Перепона, перешкода, засторога. Найбільше успішним заборолом против надужитку власти дідичів і їх приклонників в діловодстві громади є то, що мужики мають рішаючий вплив при складі заступництва громад (Товариш, 1908, 294); Утворення української держави зустрічали мадяри симпатично, як забороло проти Москви, яка в році 1848 помагала австріякам здавити мадярську революцію (Галіп, Спомини, ч. 1-2, 179)
// порівн. стсл. забрало — стіна міської фортеці, укр. забороло — щит на мурі фортеці; частина шолома (ЕСУМ, 2, 214); рос. забрало — частина шолома, що прикриває обличчя.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.