застановити
Застановити. Зупинити, припинити, призупинити. [Двірник] має право застановити виконане якоїсь ухвали Ради громадскої, коли думає, що вона виходить поза межі, приписані правом (См.-Стоцький, Громада, 28); Ірина не переставала грати, аж доки втомлені пальчики не пригадали їй застановити гру (Галіп, 91)
// порівн. пол. zastanowić-змусити замислитися, здивувати, вразити.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.