Українська літературна мова на Буковині

заушник

Зау́шник. Приспішник, прихвостень. Пани ювіляти — се підстава теперішного режіму громади, найстравнійші “вибормахери”, найпевнійші заушники двірника і найгірші русиноїди. Отже чому не зробити їм гонору! (Б., 1907, 70, 2)

// пол. zausznik — приспішник, прислужник.

Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.

Значення в інших словниках

  1. заушник — Частина черепа за вухом [X]  Словник з творів Івана Франка
  2. заушник — Заушник, -ка м. = заушниця 1. Гол. Од. 26, 27. І чоботи, і літники і коралі, заушники. Гол. III. 382.  Словник української мови Грінченка